Людське суспільство існує вже не одну тисячу років, і за цей час склалося так, що вихованням дітей, як правило, займається старше покоління. Молоді батьки працюють. Батько - годувальник. Мама веде домашнє господарство. Бабусі й дідусі виховують онуків.
При такій схемі забезпечувалася гармонія між прогресом і традиціями. Батьки вчили дітей того нового, що виникло при них, і що бабусям було не зовсім зрозуміло, а бабусі передавали то непорушне, що становило традиції етносу. Традиції, звичайно ж, змінювалися з часом, але більш плавно, ніж у наш час, і конфлікт поколінь був не так яскраво виражений.
Кажуть, що час прискорило свій біг. Ні, це ми відірвалися від реального часу, стрибаючи від "великих стрибків" до "ускорениям". Зараз дитина бачить перед собою тільки батьків - "предків", добре, якщо двох. І з точки зору дитини він завжди прав, з точки зору батьків навпаки. А в сім'ях, де разом жили представники кількох поколінь, перед очима дитини були теж батьки і діти, тільки доросліші. І дитина могла наочно вчитися, як будувати відносини між сьогоднішнім і вчорашнім на прикладі відносин вчорашнього з позавчорашнім.
До того ж слід враховувати, що бабусі, виховуючи онуків, вже вводять поправки на помилки, допущені ними при вихованні їхніх батьків. І пам'ять поколінь закріплюється. А чи не підміняється балаканиною про "права". Коли всі тільки й роблять, що базікають про права, ніхто не може їх реалізувати. У дітей теж адже є право бути вихованими.
При такій схемі забезпечувалася гармонія між прогресом і традиціями. Батьки вчили дітей того нового, що виникло при них, і що бабусям було не зовсім зрозуміло, а бабусі передавали то непорушне, що становило традиції етносу. Традиції, звичайно ж, змінювалися з часом, але більш плавно, ніж у наш час, і конфлікт поколінь був не так яскраво виражений.
Кажуть, що час прискорило свій біг. Ні, це ми відірвалися від реального часу, стрибаючи від "великих стрибків" до "ускорениям". Зараз дитина бачить перед собою тільки батьків - "предків", добре, якщо двох. І з точки зору дитини він завжди прав, з точки зору батьків навпаки. А в сім'ях, де разом жили представники кількох поколінь, перед очима дитини були теж батьки і діти, тільки доросліші. І дитина могла наочно вчитися, як будувати відносини між сьогоднішнім і вчорашнім на прикладі відносин вчорашнього з позавчорашнім.
До того ж слід враховувати, що бабусі, виховуючи онуків, вже вводять поправки на помилки, допущені ними при вихованні їхніх батьків. І пам'ять поколінь закріплюється. А чи не підміняється балаканиною про "права". Коли всі тільки й роблять, що базікають про права, ніхто не може їх реалізувати. У дітей теж адже є право бути вихованими.
No comments:
Post a Comment